В'язана пам'ять

Проєкт «В'язана пам'ять» — це спроба осмислити досвід жіночої стійкості через матеріал, який завжди з нами, — власне волосся. Щоденний жест розчісування перетворюється на інтимну практику збирання пам'яті, що гостро реагує на нещодавні зміни у сфері прав жінок та невизначеність, яка за ними стоїть.

Мистецький об'єкт буде створений із мого власного волосся, перетвореного на тонкі нитки. Я збираю своє волосся вже майже 10 років, але лише тепер, коли фундаментальні цінності у світі похитнулися, я усвідомила, якої форми має набути це волосся та закарбований у ньому досвід.

У цій роботі я звертаюся всередину — до особистих, інтимних історій — і водночас виходжу назовні, порушуючи глобальні питання гендерної нерівності, сексизму, неоплачуваної праці та віктимізації. Хоча ці теми закорінені в моєму українському досвіді, вони знаходять відгук серед жінок на різних континентах — у Північній Америці, Європі, Азії та на Близькому Сході, — роблячи цей проєкт водночас глибоко особистим і універсальним.

Я почала інтуїтивно збирати власне волосся у 2015 році, спочатку без чіткого наміру — лише підкоряючись глибокому внутрішньому потягу. Тепер, дивлячись на цей зібраний матеріал, я бачу, скільки всього він увібрав у себе: революцію, війну, пандемію, міграцію, повномасштабне вторгнення, втрату друзів та адаптацію до нового середовища — але також любов, підтримку та зв'язок із родиною. Щоранку, розчісуючи волосся, я відчуваю: я вижила, я вистояла, я досі тут. І в цьому — сила.

«В'язана пам'ять» — це жест збереження: ніжність як форма спротиву, пам'ять як політичний акт і перетворення найкрихкішого матеріалу на джерело сили. Робота стає водночас емоційним обладунком і матеріальним архівом витривалості, щоденної турботи та присутності. Своєрідний сучасний талісман, що нагадує жінкам: навіть у моменти, коли все руйнується, ми носимо в собі глибокий внутрішній резерв — досвід, трансформацію та мудрість.